передбачати

1) = передбачити (уявляти подальший хід, розвиток чогось), провидіти, прозирати, прозирнути; завбачувати, завбачати, завбачити (перев. щодо явищ природи); віщувати, пророкувати, пророчити, передрікати, передректи, прорікати, проректи, провіщати, провіщувати, провістити, провіщувати, передвіщати, передвістити (висловлювати передбачуване); прогнозувати (на підставі наукових даних)
2) див. визначати 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • передбачати — а/ю, а/єш, недок., передба/чити, чу, чиш, док., перех. 1) Бачити, припускати що небудь заздалегідь; чекати чогось. || Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних… …   Український тлумачний словник

  • передбачати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • предвиджати — передбачати …   Лемківський Словничок

  • передбачення — я, с. 1) Дія за знач. передбачати, передбачити. 2) Здатність передбачати майбутнє, те, що має відбутися. || План, проект, здогад. •• Науко/ве передба/чення вид прогнозу подій та явищ, який заснований на вивченні об єктивних закономірностей… …   Український тлумачний словник

  • аналіз політики — термін, який позначає взаємопов язані різновиди діяльності: 1) теоретичний аналіз політики, мета якого полягає у тому, щоб шляхом аналізу пояснити наявну політичну ситуацію; 2) особливу професію (рід занять), пов язану зі здійсненням експертизи… …   Філософський енциклопедичний словник

  • гадати — I а/ю, а/єш, недок. 1) про кого – що і без додатка. Думати, розмірковувати. || Мріяти. 2) перев. із спол. що. Мати думку, міркування з якого небудь приводу; вважати. || Передбачати, припускати. 3) з інфін. Мати намір що небудь робити. ||… …   Український тлумачний словник

  • далекоглядний — а, е. Здатний передбачати події, наслідки чого небудь і т. ін.; передбачливий. || Який відзначається передбачливістю, урахуванням перспективи розвитку …   Український тлумачний словник

  • закладати — I а/ю, а/єш, недок., закла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Класти, засовувати щось куди небудь, за що небудь. || Вставляти, поміщати кудись, у що небудь із певною метою, у певній кількості. || Класти корм худобі. || Помічати місце в книзі і т.… …   Український тлумачний словник

  • інтуїція — ї, ж. 1) Здатність людини в деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати що небудь, спираючись на попередній досвід, знання й т. ін.; чуття, проникливість, здогад. 2) В ідеалістичній філософії – безпосереднє… …   Український тлумачний словник

  • класти — кладу/, кладе/ш, недок., перех. 1) Поміщати в що , куди небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші). || Складати що небудь в одне місце… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.